Достовірний факт

Заліза, що міститься в людському тілі, вистачить, щоб зробити один цвях. Міцність виготовленого цвяха буде така, що він зможе витримати вагу середньостатистичної людини.

ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ У ДІАГНОСТИЦІ, ЛІКУВАННІ ТА ПРОФІЛАКТИЦІ УРГЕНТНОЇ ХІРУРГІЧНОЇ АБДОМІНАЛЬНОЇ ПАТОЛОГІЇ У ДІТЕЙ

Русак П. С., Толстанов О. К., Стахов В. В.

Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика
Житомирська обласна дитяча клінічна лікарня

Ургентні хірургічні захворювання органів черевної порожнини завжди вважа­лись фундаментальним розділом хірургічної патології дитячого віку. Переважаюча частота цих захворювань, широкий діапазон клінічних проявів і перебігу з розвит­ком загрожуючих життю ускладнень зумовлюють труднощі діагностики, лікування, високу летальність, особливо у дітей раннього віку (В. Б. Давиденко, Ю. В. Пащенко, 2007; О.М. Горбатюк, 2007; Ю. П.Кукуруза, 2007; Ю. Ф. Исаков, А. Ф. Дронов, 2009; P. Olivares, J. A. Tovar, 1998).

Мета. Розробка та впровадження нового напрямку у діагностиці, лікуванні та профілактиці дітей з ургентною абдомінальною патологією та її ускладненнями.

Робота грунтується на результатах аналізу 2642 оперативних втручань у дітей віком від 1 до 17 років з ургентною абдомінальною хірургічною патологією органів черевної порожнини. Хворі перебували на лікуванні в Житомирській обласній ди­тячій клінічній лікарні з 2001 по 2008 рр.Були використані відкриті хірургічні (1957) та лапароскопічні методи лікування (685). Порівняння кількості оператив­них втручань за клінічними показами вказувало на значне перевищення пацієнтів з діагнозом гострий апендицит по відношенню до іншої клінічної патології (2340 осіб з 2642, або 88,57%). Інша ургентна патологія діагностована у 347 (13,13%) пацієнтів, у тому числі: непрохідність кишківника 92 (3,48%) особи, травма органів черевної порожнини — 65 (2,46%), гостра хірургічна патологія внутрішніх статевих органів —145(5,49%). Порівняльну суб'єктивну оцінку інтенсивності больового син­дрому в ранньому післяопераційному періоді в залежності від оперативної методи­ки проводили по шкалі облич (facespainscale), яка є аналогом візуальної шкали (VisualAnalogScale, VAS) та цифрової рейтингової шкали (NumericalRatingScale, NRS) у дітей, старших 3 років.

З 2295 дітей, оперованих з діагнозом гострий апендицит, у 1838 пацієнтів (80,52%) операції були виконані за такими лапаротомними методиками: за Волковичем—Дьяконовим (823 або 44,59±1,16%), за Шпренгелем (399 або 17,38+0,97%), трансректально (253 або 11,02+0,80%), серединним (363 або 15,82+0,92%); лапароскопічно (457 або 19,47%). При виконанні лапароскопічної методики санації ОЧП пацієнти не відчували інтенсивний больовий синдром. Із третьої доби самопочуття пацієнтів було задовільним. В той же час, при виконанні "відкритих" лапаротомій самопочуття пацієнтів стабілізувалось на 7—8 добу. Статистична оцінка самопочут­тя пацієнтів переконливо свідчить про відсутність статистично значимих відмінно­стей на першу та третю добу у пацієнтів, прооперованих лапароскопічно з застосу­ванням ліпосомальних препаратів у порівнянні з дітьми, прооперованими лапаротомно (Бфакт. = 2,73—4,04 <F0,95 = 4,84; p= 0,07—0,13). Проте, на 7 добу спостеріга­лася суттєво краща оцінка самопочуття пацієнтів, прооперованих лапароскопічно з застосуванням ліпосомальних препаратів, у порівнянні з лапаротомією (Бфакт. = 5,56 >F0,95 = 4,84; p= 0,03).

Висновки

Застосування лапароскопії внесло суттєве покращення діагностики та резуль­татів лікування гострого апендициту і його ускладнень у дітей. Значно зменшилась травматичність втручання, що полегшило перебіг післяопераційного періоду. Зни­зилась частота ранніх ускладнень операції з 9,4+1,3% до 1,3+0,3% (р<0,05).

Проведення програмованої лапароскопічної санації черевної порожнини пози­тивно вплинуло на клінічний перебіг захворювань та формування адекватної іму­нологічної відповіді.

Лапароскопія дала можливість майже в 100% випадків візуально визначати по­ширеність чи відсутність патологічного процесу в черевній порожнині, виконати мінімальний та максимальний об'єм маніпуляцій і встановити необхідність кон­версії.

Медичні статті завдяки:

Лікарські рослини

журавлина-болотнаДія: Жарознижувальну, бактерицидну, застосовується при кашлі, гарячкових станах, цинзі, зовнішньо -...
гнойовик-сірийВживання: Роботами чеських авторів, зокрема Душанека в 1955 р встановлено, що гриб гнойовик сірий,...
айва-довгастаДія: В'яжучий, пом'якшувальний, обволікаючий, сечогінний, кровоспинний, антисептичний, протизапальний,...