Достовірний факт

Вага всіх бактерій в організмі людини становить 10% від його ваги без урахування води. Тобто для людини масою 80 кг вага всіх бактерій буде майже 2,5 кг.

Мильнянка

 

Ботанічна характеристика мильнянки

Мильнянка

Мильнянка являє собою трав’яниста рослина у вигляді квітки, яку відносять до сімейства гвоздикових. У рослини є потужна коренева система, яка розстилається довгими коренями червонувато-бурого кольору. На прямих голих стеблах знаходяться листя рослини, що звужуються при підставі, вони розташовуються на коротких черешках, супротивні. Квітки цієї лікарської рослини білого або блідо-рожевого забарвлення, вони зібрані в суцвіття-мітелки. Плід мильнянки – коробочка з насінням. Рослина цвіте з початку літа до початку осені.

Мильнянку можна побачити на Кавказі, в Південній Європі, Західному Сибіру і Середній Європі. Росте вона на узліссі, біля житлових будинків, у долинах, на берегах річок, на полях і луках. У багатьох країнах її культивують у декоративних і лікувальних цілях.

Вирощування мильнянки

Якщо мильнянки створити сприятливі умови, то вона може рости на одному місці близько 8 років. Мильнянка – рослина, яка любить сонце і сухий грунт. Рослина не переносить надлишок азоту, це потрібно враховувати при його посадці. Грунт для посадки мильнянки повинна бути в міру пухка і удобрена. Мильнянка відмінно росте в ущелинах каменів.

Мильнянку потрібно висаджувати у вигляді невеликого сіянця з грудкою землі, так як доросла рослина не переносить пересадку в силу своєї сильної розгалуженості.

Коли мильнянка відцвіте, потрібно обрізати рослину на третину – це необхідно для додання гарної і компактної форми куща. До того ж, завдяки обрізанні рослина зможе інтенсивніше розгалужуватися і вбереже себе від самосіву. На зиму деякі види мильнянки обрізають.

Корисні властивості мильнянки

Існує дев’ять видів цього багаторічного трав’янистої рослини. Вони бувають дикорослими, також їх вирощують як декоративні культури. Лікувальне значення має корінь, званий червоним мильним коренем, в складі якого присутні сапоніни, а зокрема тритерпенові сапоніни, сапоназиды А, В, С і D. Листя насичені сапонарозидом, глікозидом сапонарином і аскорбіновою кислотою.
Тритерпенові сапоніни – мильні речовини, тому відвари кореня піняться і як мило використовуються для миття тварин і прання вовняних тканин. Це чудовий відхаркувальний засіб виявляє потогінну, сечогінну і жовчогінну властивості. При запорах воно ефективно як проносне.

Застосування мильнянки

Мильнянка

Мильнянка містить аскорбінову кислоту, глікозиди та сапоніни, завдяки яким її застосовують при бронхіті і кашлі. Мильнянка володіє сечогінним і проносним властивостями, саме тому її додають у збори, які очищають кров. А також рослина застосовують в якості відмінного потогінний засіб.

Мильнянку використовують при жовтяниці, захворюваннях дихальних шляхів, болях у суглобах і порушенні обміну речовин. Ця рослина застосовується у вигляді настоїв і відварів. При хворобах селезінки або печінки вживають відвар з кореня мильнянки.

Мильнянку застосовують у вигляді ванн, порошку, мазі і примочок при корості, екземі, фурункульозі, дерматиті і шкірної висипки. Люди, які не можуть ніяк позбутися лускатого лишаю можуть використовувати препарат з мильнянки.

Відвар коренів мильнянки для лікування екземи і хвороб печінки. Потрібно взяти 10 грамів коренів рослини і залити їх 250 мл окропу, а потім залишити на 5 хвилин на вогні. Після проціджування відвар можна застосовувати по 100 мл тричі на день. Також цей відвар можна використовувати для полоскання горла при ангіні.

Чай з мильнянки. Потрібно взяти 1 чайну ложку мильнянки (коріння і траву), залити їх склянкою окропу і залишити на 3 години настоюватися. Далі доведіть отриманий відвар до початкового об’єму, додавши кип’ячену воду. При наявності кашлю приймають по 2 склянки цього чаю. А якщо розбавити цей відвар чаєм з ромашки, то можна зробити компреси або обмивання.

Збір трав при нудоті і здутті живота. Для його приготування необхідно взяти 5 грамів коренів мильнянки, 3 грами чистотілу і 10 грамів трави звіробою. Тепер 1 столову ложку цього збору заливаємо 1 склянкою окропу й наполягаємо півгодини. Готовий відвар приймають не більше трьох склянок на день. Цей збір допомагає при лікуванні жовчнокам’яної хвороби.

У народній медицині кореневища і коріння мильнянки застосовують при газоутворенні в шлунково-кишковому тракті. Відварами і настоями лікують ревматизм і подагру, а також різні шкірні хвороби, такі як екзема, лускатий лишай, фурункульоз.
Настій від фурункульозу: 1 чайну ложку подрібненого кореневища заливають склянкою окропу, настоюють протягом 4 годин і вживають 3 рази на день по 2 столових ложки після прийому їжі.

За допомогою настою з трави долають венеричні хвороби. Для зовнішнього застосування використовують примочки, ванни, мазі та кашоподібні суміші. Порошком мильнянки присипають коростяні вогнища, гнійні рани, місця ураження золотуху, різні дерматити і бешихове запалення. Водні витяги з надземної частини коренів мильнянки і добре допомагають при коклюші, виснажливому кашлі при бронхіті. Трава пом’якшує дихання та усуває хрипи, які спостерігаються у хворих при простудних захворюваннях.

У народній медицині використовують листя рослини, їх збір краще всього проводити в період цвітіння. Настої з листя нормалізують обмін речовин, очищають шкіру. Сечогінні властивості трави застосовуються для лікування водянки і набряків, пов’язаних з хворобами нирок і печінки.

Сильні жовчогінні властивості рослини можна використовувати при наявності інфекційних недуг. Кошти з мильнянки справляються з каменями в жовчному міхурі, розм’якшують і м’яко виводять їх разом зі шлаками. Мильнянка токсична, застосовувати її потрібно нетривалими курсами і тільки після консультації з лікарем.

Знайшли помилку в тексті? Виділіть її та ще кілька слів натисніть Ctrl + Enter

Корінь мильнянки

Коріння і кореневища заготовляють восени і зберігають у полотняні або тканинних мішечках. Відвар кореневищ застосовується при ревматизмі, хронічному гепатиті, холециститі, хворобах кишечника і шлунка. Дивовижне рослина ефективно при хворобах селезінки, що супроводжуються нудотою, запором і надмірним здуттям живота, воно добре знімає печію.

Перш ніж почати процес приготування відвару або настою, потрібно коріння нарізати якомога дрібніше, вимочити у воді на 5-6 годин, періодично зливаючи піну, потім просушити – і можна готувати зілля. Якщо лікувальні корінці планується застосовувати для відхаркувальний ефекту, то їх не треба вимочувати і зливати піну, а слід відразу скористатися рецептом.

Відвар з мильнянки: 6 г кореня необхідно проварити в склянці води і приймати по 1 столовій ложці 3-4 рази на день. Такий рецепт використовують при необхідності усунення набряків і очищення нирок.

Якщо жувати корінь при зубному болю, вона стихає або усувається зовсім. При ангіні корисно використовувати настій для полоскань, для промивань носа під час застуди.

Екстракт мильнянки

Мильнянка

Екстракт мильнянки – продукт, який отримують з рослини, що містить, крім сапонінів, флавонолгликозиды. Чудодійний засіб проявляє протизапальні та протигрибкові властивості, діє як очисник організму від шкідливих токсинів, покращує обмін речовин.

Органічного екстракту властиво пінитися, тому він входить до складу шампунів і засобів, які використовуються для миття посуду, що володіють приємним рослинним ароматом. Вони безпечні для людей з чутливою шкірою, схильних до алергічних хвороб. Крім того, екстракт регулює жировий баланс шкіри.

Мильнянка лікарська

Це багаторічна рослина родини гвоздикових заввишки 30-90 см в народі відомий під безліччю назв. Даний вид володіє численними довгими, повзучими, червонувато-бурого кольору корінням, гіллястими стеблами і білими квітками з ніжним запахом. Трава в природі вибирає заливні луки, лісові галявини, мешкає на занедбаних пустирях. У Франції вона використовується як інсектицид, застосовується в гастрономії для приготування халви, газованих напоїв.

Мильнянка базиликолистная

Мильнянка базиликолистная може рости на одному місці близько 6-8 років.Вона прикрашає сади подушками до 20 см заввишки і рясним цвітінням. Красиво виглядають рожеві квіти на тлі різних трав’янистих грунтопокривних рослин. Добре мати під рукою живу аптеку. Багато садівники вирощують даний вид для того, щоб зміцнити своє здоров’я, лікувати багато хвороб. Корисно пити відвари розумними дозами при гострих катарах шлунка і кишок, після операцій на кишковому тракті.

Відвар мильнянки: 30 грамів сировини слід кип’ятити 5 хвилин в 1 літрі окропу і вживати рівними дозами цілий день при гепатиті.

Мильнянка звичайна

Мильнянка звичайна – лікувальна мильна трава. Природа дала багато знань про цю рослину, його цінували на протязі багатьох століть і сьогодні використовують у науковій і народній медицині. Довголітнє трав’яниста рослина має прямий стовбур заввишки 30-90 сантиметрів, іноді голе або опушене шерстистими волосками. Повзуче кореневище рослини, розгалужене, червоно-буре. Цвіте цей вид мильнянки з початку червня по вересень. Аромат її особливо яскраво виражений у вечірній час.

У природних умовах природи звичайна мильнянка виростає в південних областях Росії, поширюючись по рівнинах річок, узліссях, чагарниках чагарників. Даний вид можна побачити в Західній Європі, в Азії і на Кавказі.

Настій кореневищ: 1 столову ложку подрібненого сировини необхідно настояти на 250 мл холодної кип’яченої води і розділити на частини, щоб вистачило на кілька прийомів на цілий день. Пити засіб рекомендується невеликими ковтками при бронхіті.

Протипоказання до застосування мильнянки

Від довільної передозування препаратом можуть спостерігатися нудота, блювання, гострі болі в животі і пронос, кашель. Це відбувається тому, що сапоніни мають місцеву подразнювальну дію. У таких випадках лікування мыльнянкой продовжувати не можна. При приготуванні відвару потрібно пам’ятати, що всі його частини отруйні трави. Ознакою отруєння є солодкувато-пекучий присмак у роті і відчуття утворення слизу.

Рекомендується промивати шлунок і приймати кошти з обволікаючі властивості. Всі процедури під час збирання рослини необхідно здійснювати в засобах захисту, щоб вберегти дихальні шляхи і очі від дрібних частинок сировини.

 

Медичні статті завдяки:

Підтримати проект!

Валюта і сума:
 

Лікарські рослини

капуста-білокачаннаДія: Апетитне, що покращує травлення, шлунково-кишкова, вітамінне, проносне, сечогінний, поліпшує обмін...
кіпрей-вузьколистийСиноніми: Іван-чай, хамеріон вузьколистий.Дія: В'яжучий, легкий проносний, пом'якшувальний, кровоспинну,...
в-яз-рівниннийДія: Сечогінний, в'яжучий, «кровоочисний», кровоспинну, знеболюючу, протизапальну, ранозагоювальну,...